Я обережно, поступово
Гортав тремтячими руками
Ту книгу, де я — тільки слово,
Заховане поміж рядками.
Не на полицях у книгарні,
Де з гідністю, усе до ладу,
Розташувались зовні гарні
Томи новітніх інкунабул,
Не в потаємному архіві
І не на звалищі ринковім
Натрапив я на справжнє диво,
Чарівний мандрагори корінь.
Нема кінця в цієї книги.
І де початок — невідомо.
Сюжетні лінії, інтриги —
Все аж ніяк не послідовно.
Не знаю, варто чи не варто
І що, прискіпливий на вдачу,
Я намагаюсь відшукати
В юрбі розрізнених означень.
Нездатен вайлуватий розум —
Не дивно, що впадає в відчай —
Бо кожен вірш і кожен розділ
Немов зарозуміла притча.
Але і завтра, і позавтра
Я поринатиму в цю прірву,
Аж доки невблаганний Автор
Мене від неї не відірве.
Коли? Не відаю про це я…
Та сподіваюсь, що дещиця
Мого життя — слід олівцевий —
Десь на полях її лишиться.
Книга
© Copyright: Виталий Доценко, 2009
Свидетельство о публикации №109032400802
Свидетельство о публикации №109032400802
Рецензии