Дiдова груша

          Не прийнялись помаранчi
          На дiдовiй грушi
          Чи той садiвнИк був п'яний,
          Чи-то бив баклушi...

          Так зробив свою роботу -
          Аж на очах сльози.
          Тiльки квiтнуть зiбралися -
          Вдарили морози!

          Пiднялася завiрюха,
          Всi бруньки з них здула,
          Так кружляла, що ще й грушу
          Навпiл розчахнула!

          Тут така бiда настала -
          Баба дiда сварить!
          Дiд розсердився, сердешний,
          та як бабу вдарить!

          Синякiв понабивали -
          На все село сварка!
          Аж до мiста докотилось,
          Усiм стало парко.

          А до грушi марно бджоли
          По мед прилiтали.
          Не цвiте - ii,сердегу,
          Навпiл розламали.


Рецензии
Традицїї української байки живуть)) весело и трохи сумно, я к згадаєшь, як воно насправді і є ((

Евгений Близнец Кривочуприн   06.06.2009 01:08     Заявить о нарушении
Так,вiршик достатньо прозорий)))Смiх крiзь сльози...Дякую за розумiння!

Светлана Сватовчанская   06.06.2009 19:27   Заявить о нарушении
дуже добре, коли ті, хто пише російською, пише на іншій мові! Та так гарно!

Костинский Андрей   27.09.2009 16:04   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.