Дивна математика

               
                Дивна математика

                Чому так доля нами колобродить.
                Чи так воно само виходить?
                Хто за тобою денно й нощно ходить,
                Тобі не до душі.
                А хто тебе не помічає,
                За тим хоч на край світу,
                Хоч на край світу йти,
                За ним ти будеш,
                Він в снах твоїх,
                Його ти не забудеш.
                Та от біда ,тебе він не кохає,
                З тобою разом бути не бажає.
                Отак доля трикутника
                Накреслить може.
                Що й математика
                НЕ допоможе.
                ***
                Холод душу гложет.
                Стужа в сердце моёмю
                Дождь стучит по лужам
                Мы уже не вдвоём.
                Разлучила нас разлучница
                Сплетница-молва.
                Не помогут больше нам
                О любви слова.
                Плачет дождь,
                Роняя слёзы.
                Нет нашей вины
                Мы теперь чужие
                Мы обречены.
                Идти разными дорогами,
                Разные видеть сны.