У прикарпатському лiсi

Казковий ліс. Верхівки у дерев –
Немов вітрила. Хмара легкокрила
Наслала дощ, тягучий, без перерв…
Колись і він свою утратить силу.
Крізь дощове намисто навісне
Блакиті клаптик погляд мій покликав.
Земля, мов немовля, зітхне й засне,
І чутно тільки, як риплять осики.


Рецензии
Ваші вірші дуже видовищні. Перечитуєш й картинка оживає. А ще ритм, саме в такому ритмі хитаються верхівки дерев. Читала й насолоджувалась. Дякую за талант.

Ольга Калиниченко   28.04.2009 00:36     Заявить о нарушении
Дякую Вам, хоч не вчасно, Олю...

Светлана Груздева   03.04.2010 14:45   Заявить о нарушении