***
/Художниці Катерині Білокур/
Малювала квіти,
бо сама була квіткою
(мальвою чи волошкою?),
малювала серцем, дарувала світові,
що не готовий був до її щедрот.
-Страждай, - забажав,-
бо страждання гумус для генія!
А вона виростала з любові
чи то мальвою, чи волошкою...
-Умри, лиш тоді тебе визнаю,-
зажадалось сліпому світові.
Осиротіли без неї квіти.
А чи розвиднилось тобі, світе?
Свидетельство о публикации №109032302819