Відчайдушно крутнувши хмарину-пращу,
Небо сонцем жбурнуло в блакитне безмежжя
І пригнічений дощ ніяково ущух
У знемозі здолати осінню пожежу.
І сягаючи навіть відлюдних кутків,
Владарює над світом палаюча повінь.
І у відгук на сонця цілунки палкі
Вірш майбутній пульсує мов жилка на скроні.
Осiннiй етюд
© Copyright: Виталий Доценко, 2009
Свидетельство о публикации №109032205595
Свидетельство о публикации №109032205595
Рецензии