Велика Людина

(cказка о М.В. Ломоносове)
Було це давно. В чималій країні.
В рибальчиній родині з'явилася дитина.
Гостей багато запросили.
Свято гамірне зробили.
Один з гостей від серця побажав,
Щоб Великим, згодом, 
Герой цієї казки став.
Назвали хлопчика Михайлом.
Живе Михась, нудьги не знає,
Із батьком в морі рибу виловляє...
День настав і до хатини,
Якійсь дідусь заходить на гостини.
То був Чаклун, що в день Вітання
Зробив знаменне побажання.
З батьками довго розмовляв,
А потім, враз, таке сказав:
"За сином я прийшов до Вас.
Покличте, та не гайте час!"
Хлопець вже зайшов до хати,
Благословила його мати.
Батько поблизу стояв,
Сина міцно обійняв.
Дідусь хлопчину вивів за поріг,
На одну дорогу з ста доріг.
І почалося з того дня
У парубка нове життя.
Дні і ночі працював,
Народ у заздрощі вганяв.
Люди думу тяжкую гадають,
Його самого Чаклуном вінчають.
Сидів юнак, одного разу,
У вогнища, під казанком.
І раптом, звідкісь, як-то зразу,
Комашка бореться вже з кип'ятком.
Мить дивився він за нею,
Та осяйнуло враз його.
Так  молодик довів ідею
Зростання руху поступального.
Якось, один гуляв по полю,
Дощик накрапував дужче чим раз.
У найближчу, у струнку тополю
Блискавиця вдарила якраз.
Сполох яскравий - тополя зника.
Незвичайною ж була електрика та.
Атмосферною згодом назвали її,
За це Ломоносову завдячуєм ми.
Ширились країною чутки,
Аж до правителя дійшли вони.
А тут Дракон страшний у гості завітав,
І ласувать  дівчатами почав.
Все менше і менше гарненьких ставало,
От і черга королевої доньки настала.
Король здіймає всіх на ноги,
Та слізно просить допомоги:
"Тому, хто здолає чудовисько це,
Руку принцеси й королівство усе"
Михайло все про це прознав,
А щоб ніхто і не впізнав,
Перевдягнувся та пішов.
Дракона вбив, а сам дійшов
Поняття "абсолютного нуля".
Радіє врятована донька короля,
В свого рятувальника закохалась вона.
Час настав вже й королю
Виконувать обіцянку свою.
Але правитель хитрим був,
Він про Михайла різне чув.
Каже:"Хочу, щоб в мене була
Картина така, що в світі нема!"
Герой наш зробив подарунок такий,
Сам же отримав в сто крат дорогий.
Правитель видав за дружину
Доньку-красунечку єдину.
І подарував іще, на справи добрі,
Великі Воробйові Гори.
У телескоп, в один із днів,
Вчений в захопленні дививсь.
Вдивлявся  довго, та зрадів:
"Венера йде крізь Сонця диск!"
Так і розкрив секрет Венери,
Що є на ній шар атмосфери.
Чаклун правий. З рибальчиного сина
Виросла-таки Великая Людина.