обездолена

Обездолена тишею ночі...
Обездолена щастям твоїм,
Не ховаючі стомлені очі,
Розчиняюсь у серці своїм.

Не ховаючи подиху міста,
Я наповню калюжі слізьми.
З золотаво-жовтого намиста
Обірву ці краплинки німі.

Обірву, подарую деревам
Поцілунком останнім своїм.
Не ховаючи змучені нерви,
Розчиняюсь у вирі краплин...
15.11.07.


Рецензии
Знову сум...Прямо до серця...Я Вас так розумію...

Елена Клименко Кобылянская   24.04.2009 12:20     Заявить о нарушении
Дякую за розуміння:)зараз майже не залишилося розуміючих...дякую

Дарья Чумейка   27.04.2009 11:40   Заявить о нарушении