Запалало зіркою у небі
Ще у юно-лагідній порі,
Випливало у життя, мов лебідь,
Несміливий, вперше на зорі.
Солодко було, але й страждання
На шляху із терній проросло.
Розквітало вперше, як в останнє,
Сили жити наче й не було…
Розквітало вперше, як в останнє,
Наче осінь вже, а не весна.
От таким було моє кохання,
Як верба плакуча і рясна.
Запалало з ркою у неб
© Copyright: Виктория Фирсенко, 2009
Свидетельство о публикации №109032105958
Свидетельство о публикации №109032105958
Рецензии