Не можна сподіватись без надії.
Надія марна - це омана біллю.
Але так звичні всі ці сльози, мрії...
Простіше - посипати рани сіллю.
Простіше - жити там, фінал де знаєш.
Але - якщо ти дійсно хочеш жити -
Навчись цінити те, що справді маєш.
Бо це тупик, собі це шлях закрити.
Тебе кохали - дякувати долі...
Бо ж є, мабуть, тебе за що кохати...
Все це було...Зітхнемо мимоволі -
І далі жити...З тим, що не здолати...
Біль не здолати? Ти подякуй Богу
За все, що було, за любов та мрії...
Не просто все, Бог вкаже ще дорогу.
Не можна сподіватись без надії...
20.03.2009
Сподiватись
© Copyright: Голубое Небо, 2009
Свидетельство о публикации №109032007151
Свидетельство о публикации №109032007151
Рецензии