© на музику П. Майбороди
Пада з неба дощ, потемнів бетон.
Йобар твій до школи пре тебе в BMW.
Вчителько моя, з камінцем кулон!
Як така паскуда в світі цім живе?
У твоїх очах - завжди тільки гнів.
Учні - це не люди, а осли геть тупі.
Криком вічним б'єш, нагаєм злих слів.
Принцип: "Я цариця - бійтесь і терпіть".
Ти ще в перші дні поділила клас
На ізгоїв, масу й дітвору "золоту".
І товчуть, товчуть "паханята" нас.
Школа, мов тюряга - видно за версту.
В'язнів стереже старший твій бульдог.
Менший син-любимчик поступив на дурфак.
Цей бездушний кат - справжній педагог -
Учнів мордувати буде ще не так.
Школа в нас давно гірша за тюрму.
Змін не буде, бо при владі теж лиш кати.
Вчителька моя - дорога кому?
Не зоря ніяка і не рідна ти.
Вчителько моя
© Copyright: Александр Некрот, 2009
Свидетельство о публикации №109031702264
Свидетельство о публикации №109031702264
Рецензии