Гост з космосу

    
У колгосп «червоний промінь»
Повідомлення прийшло:
-Щось у вашому районі
Загриміло-загуло.

Тож ми вас попереджаймо,
Що то, мабуть, НЛО,
Ви ж дивіться, щоб із НИМИ
Лайок-бійок не було.

Хай при зустрічі селяни
Роз’яснюють фактор:
Хто вони, для чого коні,
Чи скирти, чи трактор…

Ранній ранок, на травичці
Сріблом міниться роса.
Мишко в полі траву косить
Аж дзвенить його коса.

На межі стоїть чийсь трактор,
Та сонливо деренчить.
Але, що це? В лісосмузі
Між кущами щось сидить.

Воно трохи страшнувато,
Та цікавість над усе…
Йде Істоту привітати
І косу з собой несе.

Підійшов не дуже близько,
Зупинився та й стоїть.
- Агов-гов!...- гукнув чужинцю
Той у відповідь мовчіть.

Я Мишко, косар, - гукає,-
Поки ранок та роса,
То кошу траву бугаю,
А оце - моя коса…

Та Істота нуль уваги,
Головою круть та верть,
Червоніє, дметься, дметься,
Щось у відповідь: - пердь, пердь…

а Мишко співа своєї:
- отакий мій фактор,
А ото, що деренчить,
То колгоспний трактор…

Тут Істота плигонула
Швидко натягла штани,
Ще й ширінку застібнула,
Щоб не скочили вони.

Тоді й каже:
  - Я Іван, тракторист, це фактор. 
Сидів какав, а дренчіть
   То мій власний трактор!