колись мені розповідали, що це все має срок
колись усе скінчиться, лише один ковток
та досить вже мабуть, просити у пітьми
вона ж вбирає звук, не більше ніж і ти
блакитним відчуттям, забутим і німим
я хочу прорости на пагорбі вітрів
волосся сплутати з волошками з грибами
крижинки мають стати прозорими сльозами
малюють диво світлі тіні на руці
і вкрилась поцілунком шкіра, сяю
стрімкою й щирою зростаю, таю
кричить Гефьён, народжується новий Сон.
новий Сон
© Copyright: Вера Изварина, 2009
Свидетельство о публикации №109031404182
Свидетельство о публикации №109031404182
Рецензии