Навiщо, Марiя
Як тліло вже за вікнами світання?!
Як перші квіти з сонцем на весні,
Як перше, ніжне і святе кохання!
Навіщо ти прийшла у сні в той час,
Коли на небі гасли вже всі зірки
І тільки промінь однієї не погас,
Жаданний, як життя солодко-гірке?!
Прокинутись від сну примусив він,
Але представ яскравішим від сну,
Неначе першого вина бокала дзвін
Він кольорами нагадав мені весну.
Він сколихнув в моєму серці хвилі,
Затьмарив блиск собою усіх зірок!
У несподіваному сяйвом божевіллі
Назавжди виніс промінь мені вирок...
Нехай горить його вогонь на небосхилі,
Мов загадкова вічно моя мрія,
Що не дає заснути в серці хвилі!
Навіщо
ти прийшла
у сні,
Марія?!...
Свидетельство о публикации №109031402153
З повагою
Н.Стукалова
Канешно Вася 15.07.2009 22:40 Заявить о нарушении
Панаёт 31.07.2009 22:43 Заявить о нарушении
Канешно Вася 02.08.2009 18:23 Заявить о нарушении