Я – медіум.
Неначе воду, п’ю
Зірок енергію
І бачу наяву
Світ паралельний.
Прекрасний він
І зовсім не пекельний –
Чужий і чистий світ.
Я чую дзвони того неба,
Бо там людей нема,
А може, так і треба?
Рости, смарагдова трава.
Я – медіум.
Іде крізь мене
Усього всесвіту енергія,
Тече по венам.
Крізь розум, душу
Тече від недосяжних зір,
Крізь мою праву руку
І закодована лягає на папір.
2000 р.
Я
© Copyright: Марина Лецина, 2009
Свидетельство о публикации №109031200563
Свидетельство о публикации №109031200563
Рецензии