Кажуть, мiсце жiноче на кухнi...

Кажуть, місце жіноче на кухні,
Це призвання її на Землі,
Тут проводить свята свої й будні,
Тут подруги її – каструлі.
І до чого вже тут дорікання,
Бо для того й з’явилась на світ,
Лиш прокинеться, з самого рання,
Посуд мить, готувати обід,
Чоловіка з роботи зустріти,
Ніби свічка вона в домі тім,
Ясним полум’ям має світити,
Щоб зігріти теплом своїм дім.
Працювати, як вічна машина
І про те не згадає ніхто,
Що жіноча слабка половина,
Їй потрібна турбота, тепло,
Трішки спокою і відпочинку,
Співчуття, допомоги і свят,
Бо для того і створена жінка,
Щоб її берегти й звеличать.
Говорити хвилюючі фрази,
Припідносить до самих небес,
Лиш тоді з Попелюшок відразу,
Перетвориться сотні Принцес.
В цім нема ні для кого секрету,
Лиш такі матері та жінки
Надихають натхненних поетів
На безчисленні віршів рядки.
Пам’ятайте : жінки, мов троянди,
Вимагають особий підхід,
І в віддачу за це вони зАвжди,
Даруватимуть щастя, мов цвіт.
             1996