Тиша. Спокій. Безтурботність...
Ніч змінила жвавий день.
Тут безсоння, тут самотність,
Тремкіт рим й мотив пісень.
Їй не лячно відкривати
Свою душу, на папір
У чорнило виливати
Почуттів життєвий твір.
Відчувати подих вітру,
Легкий,читсий наче шовк,
Що змінив сліпу палітру
На сповідання ковток.
Насолоджуватись снігом,
Що врізається у скло,
Часу невблаганним бігом,
І життям, що натікло.
Тут так солодко й казково,
В світі спогадів німих.
Тут цінніше кожне слово,
Тут ти свій серед своїх.
Й не важливий відпочинок,
Сон, що втримать не зуміла.
Я не сплю – пишу..,це вчинок,
Бо в віршах я й відпочила!..
Ковток сповiдання
© Copyright: Мария Мглаева, 2009
Свидетельство о публикации №109031104445
Свидетельство о публикации №109031104445
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.