Я спалила свій сум у вогні
Та не зраджую думкам моїм…
Серце щиро дарую тобі
Уквітчане коханням палким…
Хвилею стану, ти - човном…
Приведу до своїх берегів…
Заберу твою долю в полон
І закрию на сотні замків.
Стану зіркою, ти – моїм небом…
Заблукаю в твоїй синяві…
У безкрайні простори полину,
Де ми будемо зовсім самі…
Сонця променем та моїм ранком
Знов зігрієш росу на траві…
А я стиглою вишнею – згадкою
Упаду на дороги твої.
Золотистою осінню буду
Барвінковим малюнком вночі
І стежиною – незабудкою
По якій ти ніс квіти мені
Я спалила свій сум у вогні
Та кохання дарую тобі…
Для тебе. укр
© Copyright: Людмила Петрук, 2009
Свидетельство о публикации №109030906338
Свидетельство о публикации №109030906338
Рецензии