Я шукаю й шукаю, я шукаю тебе...

за мотивами Володимира Набокова
переклад з російської

Я шукаю й шукаю, я шукаю тебе,
Твоє чорне волосся і губи червоні.
Я з тобою назавжди колись попрощавсь,
Я все думав, що казатимуть люди.

І де ти сховалася, муза моя?
І що в житті було вірно?
Тепер я у пеклі без тебе, краса,
Помру одиноким, напевно.

Де їздиш тепер ти, красуне моя?
Який чарівний в тебе килим?
Пам’ятай же завжди, у тебе є я,
І згадай про ті ласки красиві.

І хто твій герой, красуне моя?
Супермен, що літає у хмарах?
О, дальня примара, о, пальми і пляж,
О, ти, чарівна моя Кармен!

Та боляче все ще, як згадую я
Про той останній наш танець,
Ти в сукні розкішній із сотні прикрас,
Я в старому костюмі підшитім.

Щасливий, щасливий, напевно, все ж той,
Хто зараз поруч з тобою.
І що розказати я можу про вас?
Я вигнанець, що здався без бою.

Мій біль, моя ти краса,
Вночі твої очі прекрасні.
Я так багато тобі не сказав,
Я все ж, напевно, пропащий.

Я з розуму сходжу, красуне моя,
Я плачу, ось мої сльози.
Пожовклий твій знімок стискаю в руках,
І знову лечу заворожений...