В казковому снi
Ти з’явилась мені,
І став я неначе дитина,
Тобі шепотів,
Як зустрітись хотів,
Бо ті – найцінніша перлина,
В моєму житті,
В моєму бутті,
І буду тебе зігрівати,
Тим, що я побачив,
Що раптом відзначив,
За що тебе треба кохати!
Я знаю усе:
Що вітер несе,
Що буде, і що попрохаю,
Але як не має,
Що світ відкриває,
Кого ж я тоді покохаю?
І що зберігати:
Холодні знов грати,
Чи може, надію й свободу?
І що зрозуміти,
Куди думку діти,
У чому шукати знов броду?
Ти стрімко летіла,
Бо дуже хотіла,
Моєї торкнутись долоні –
Нажаль заплутала,
Бо шлях не спитала,
І с болем пульсує кров в скроні.
Та маю надію,
Здійснить твою мрію,
Дивися, я поруч - торкнися,
Щоб зміг пригорнути,
І смуток забути,
Кохана - я тут, не барися!
03.10.2005 р.
Свидетельство о публикации №109030804929