Ні, я не пташка, не травинка,
Не риба, не пухнастий звір,
Не чоловік, а просто жінка,
Іще із тих прадавніх пір.
Коли на світ з"явилась Єва,
Як витвір божий із ребра,
Що мала тіло королеви
І душу ангела добра.
Свята у чомусь, в чомусь грішна,
Смілива, часом боязка,
Тверда, а разом з тим і ніжна
І хто ж бо знає, ще яка?
Та роблю, наче королева,
Я те, що серце лиш велить,
І все ж так хочеться, мов Єва,
Пожить в раю, хай навіть мить,
Там, де течуть молочні ріки
По тим кисільним берегам,
І щоб коханим чоловіком
Моїм був ти, а не Адам.
І щоб, без всякої заминки
Сказати гордо так змогла,
Що я не чоловік, а жінка,
І нею завжди лиш була.
1997
Я - жiнка
© Copyright: Тайный Альков, 2009
Свидетельство о публикации №109030703534
Свидетельство о публикации №109030703534
Рецензии
На это произведение написано 29 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.