Кохання. укр
Від струни відірвалась сльоза,-
Полетіла пташиною зграєю…
Та піснями твій голос заграв
І розсипав кохання над плаєм..
На дорозі моїй ти стелився,
Вів мене за собою, край світу.
Наче дуб до берізки хилився
Та чекав поки я не розквітну.
А струна вже не плаче,-сміється,-
Небокрай золотистий вітає...
Я іду росянистою стежкою
За тобою, де доля чекає...
Пригорнула, крилами обняла
Та любов, що тремтіла, жила
І руку до руки прив’язала,
Всесвіт зоряний нам віддала..
Потім ранок вона дарувала,
Перші промені сонця в вікні
І життя наше нам показала,
По якому іти-та-іти…
Синім небом своїм напоїла,
Від негоди мене зберегла,
Щоб, коли б ти мене не покликав,
Я завжди за тобою пішла...
Свидетельство о публикации №109030600498
Навіть важко сказати який більше - ВСІ припали до душі!
З наступаючим Великоднем Вас! Всього самого світлого і доброго!
З теплом та вдячністю, Таня
Врединаааа 18.04.2009 21:01 Заявить о нарушении
З теплом і весняним сонечком
Людмила Петрук 18.04.2009 22:55 Заявить о нарушении