Тепла темрява густа, безмежна...
Легким дотиком вона бентежить,
Небо закривають її хвилі.
Без вагань йдемо на дно безсилі,
Зтерте з пам'яті самотнє соло.
Час завмер або іде по колу
По стежинах і по перехрестях,
Де ми вештаемось безтілесні,
В темряві сплітаючись, мов п'яні,
Мов багаття язики багряні.
2007 р.
Свидетельство о публикации №109030506393
Марина Бережнева 27.04.2009 17:24 Заявить о нарушении
Марина Лецина 27.04.2009 17:48 Заявить о нарушении