МАМI...

Мама, мамочка, матуся...
Як приємно в цьому дусі,
рідну маму називать -
щохвилиноньки, і, завжди
міцно рученьки тримать.
Пригортатися до серця, коли сумно
й взагалі...подивитись в її очі,
такі теплі і сумні.
А чому сумні? не знаю..
Хоч хотілося б, та жаль,
незважаючи на очі, в неї є
якась печаль.
Мабудь думає про діток, про
своїх тих голуб"ят.
Що робити, куди діти?
Як найкраще пожаліти,
Чи пораду якусь дать,
чи до серденька прижать?
Це для мене так приємно,
буду з мамою я чемна,
доброзичлива й весела,
Сонечком для неї буду,
буду пестить і кохать!
А якщо то вже потрібно,
навіть ноги цілувать!
Ви не смійтеся, бо хочу,
хочу наперед сказать, що
у світі, на планеті,
де б я тільки не була,
завжди пам"ятати буду
ту хатинку край села...
Там з дитинства виростала,
мама там мене плекала..
і за це я вдячна щиро, і тепер
скажу вам сміло, що люблю
свою матусю, і за неї я молюся!
Й буду вічно пам"ятати,
Хто для мене моя мати.