Ми – паралелі цього світу,
І не зійтися нам ніколи,
Бо ми давно уже не діти -
Пройшли життя середню школу...
Ми – паралелі цього світу.
І в жодній точці наших мрій
Тебе не зможу зупинити
І ти мені не скажеш – «Стій!»
Ми – паралелі цього світу,
Перетинаємо екватор.
І кожну зиму, кожне літо
Душі поглиблюється кратер…
І десь, колись на схилку світу
Зійдуться лінії у коло.
Та паралелям цього світу
Не бути разом вже ніколи.
***
© Copyright: Роман Дука, 2009
Свидетельство о публикации №109030205680
Свидетельство о публикации №109030205680
Рецензии
красиво. Знаешь мое мнение по поводу этого стиха. Очень красиво.
Виктория Корчевая 02.03.2009 22:35 • Заявить о нарушении
Виктория Корчевая 02.03.2009 22:35 • Заявить о нарушении