Ми в Україні народились і зростали.
На Рівненщині - в казці лісовій!
І навіть в закладі одному ми навчались,
І на заняття йшли по вулиці одній.
Ще був Союз тоді великий і могутній!
Неначе птахи,ми по світі розлетілись.
Не турбувалися:яке воно,майбутнє?
Та зник Союз.Народи розділились.
Між нами вже не тільки кілометри.
Вже візи й митниці,і лінії кордонів.
А ми зустрілися з тобою в інтернеті,
Немов дві ластівки - безкрилі і бездомні.
Бо так далеко в світ ми залетіли!
Нас доля одинакова спіткала.
В душі моїй одразу потепліло,
Коли мене сестрою ти назвала.
Нам дав Господь обом по два синочки,
Й онуків дав,й господарів у хату.
Біжить життя тихесеньким струмочком.
Нехай біжить,не варто зупиняти!
Моя Любавушка!Мій лагідний В"юночок!
Здорова будь!Щоб все в житті збулося!
І в Україні - краї вишитих сорочок
З тобою нам зустрітись довелося!
Ще був Союз тодi...
© Copyright: Анна Лекомт, 2009
Свидетельство о публикации №109030202358
Свидетельство о публикации №109030202358
Рецензии
Пройшли роки, зростала Україна…
Нас бачив світ. Але Вона єдина
Вночі нам сниться, манить до болі рідними стежками…
Мабуть, сумує… за своїми перелітними пташками..
Анно, прекрасна у Вас поезія! Дуже важливо що за кордоном Ви не втратили те українське у своєму серці. Якщо не секрет, де саме Ви проживаєте?
з любов'ю, Іра
Ирина Курылец 17.03.2009 18:44 • Заявить о нарушении
Нас бачив світ. Але Вона єдина
Вночі нам сниться, манить до болі рідними стежками…
Мабуть, сумує… за своїми перелітними пташками..
Анно, прекрасна у Вас поезія! Дуже важливо що за кордоном Ви не втратили те українське у своєму серці. Якщо не секрет, де саме Ви проживаєте?
з любов'ю, Іра
Ирина Курылец 17.03.2009 18:44 • Заявить о нарушении