Весна
Проміння усміхається в віконце.
А ти, візьми, відкрий вікно!
Серденько не тримай в собі!
Нехай летить, як птах, воно!
Хай затанцює в далині!
Ти бачиш, як воно радіє,
в цей перший день тепла,
зліта до сонця, падає, і мліє...
там в небі не існує зла.
Пташки взяли до свого кола,
і посмішка у тебе на вустах,
а ще недавно, тільки вчора,
тонула ти в глибоких снах.
Не бійся втратити - вернеться,
як політає над горами...
як з річки бистрої нап"ється...
води маленькими ковтками.
Постукає до тебе у ночі,
обійме, пригорнеться...
.…….і в сонній дрімоті…
…щасливо усміхнеться…
01.03.2009
Свидетельство о публикации №109030202301