Вже весна, а на вулиці сніжно.
Марить небо білявим туманом.
Ні, зима нас морозом не виснажить –
Є тепло у руках поміж нами.
Може снігом тобі я примарюсь,
Поблагаю додому пустити,
І розстрану в твоїх я обіймах,
Щоб весна теж змогла далі жити.
Я прокинусь зрання вже росою,
Щоб душі сподівання омити
І залишити радість весною.
У руках твоїх буду я цвітом.
Ми ідем, а навколо все тане,
Оживають дерева і гілки
Нам народжують листя бруньками.
Бути хочу твоєю я квіткою.
Синім небом, безкраїм і чистим,
Бездоганним, як думка поета,
Зустрічає весна нас привітно.
Ми разом – значить в серці вже тепло.
01.03.09
Вже весна
© Copyright: Татьяна Малинкина, 2009
Свидетельство о публикации №109030201684
Свидетельство о публикации №109030201684
Рецензии