Ти зараз сам-один суддя собі і кат,
як зробиш це – візьме тебе гризота,
і хоч не бачиш ти тепер –
де рай,
де пекло…
В зграї зрад,
та в світі безтілесної нудоти,
ти все одно,
зідравши зойк з душі,
рвонеш увись
у полум'ї згораючи…
Звірячому…
І лише попіл
поневоленої
чудернацької
душі
у серці матері твоєї
відгукнеться…
І вибухне.
То ж, зупинись…
Ти зараз сам-один суддя собi i кат
© Copyright: Ицхак Скородинский, 2009
Свидетельство о публикации №109030106595
Свидетельство о публикации №109030106595
Рецензии
Так отож! Треба навчитися своєчасно зупинятися...
Що ж у Вас такі вірші сумні? Треба розбавити Ваше життя чимось "смачним": може смачного шоколаду поїсти, чи на повітря - розкрити легені, чи очі - до сонця, та посміхнутися, чи може....Вам так добре...сумувати?..
Найкращого та найяскравішого ЖИТТЯ!
Наталья Любавина 06.09.2010 02:22 • Заявить о нарушении
Що ж у Вас такі вірші сумні? Треба розбавити Ваше життя чимось "смачним": може смачного шоколаду поїсти, чи на повітря - розкрити легені, чи очі - до сонця, та посміхнутися, чи може....Вам так добре...сумувати?..
Найкращого та найяскравішого ЖИТТЯ!
Наталья Любавина 06.09.2010 02:22 • Заявить о нарушении