Четвертий крок

Могильним  овіяна  смутком  долоня
Ляскає  болем  в  дівоче  лице
І  втретє  пістоль біля  скроні
Стріляє...І  знов  промахне...

Знову  дуло  зливається  з  димом,
А  палець  постійно  колише  курок,
Може  Смерті  її  не скортіло?
Тому  й  не  попала  в  вісок...

Іще  одна  спроба... на  диво!
Четвертий -- завершений  крок...

В  білій  сукні,  в  труні, посміхається,
Та дівчИна, що  вчора  жила,
А  фата  на  вітрах  розвіваючись,
Декламує  останні  слова....

Повно  народу -- зібралось  зівак,
Без  справжнього  вільного болю,
Аби  прокричати : "Це  жах!
Вона  покінчила  з  собою..."

Могильним  обвіяна  смерком долоня,
Ляскає  болем в  дівоче  лице
І  вкотре  пістоль  біля  скроні,
Наречену  під  кулі  несе....


Рецензии