Ще кохаю, та вже не болить...

Ти пішов, та залишився слід,
Відчуваю твоє ще тепло.
Моє серце, мов твердий граніт,
Ще болить, та кохає воно.

Не змінити тебе, хоч на мить
Повернути не вистачить сил.
Тільки погляд іще спопелить
Наші очі без жодних світил.

Я думками вертаюсь до мрій,
Де кохання у рай полонить.
Як примара зникаєш, постій,
Залишись хоч зі мною на мить.

Простягни свої руки вперед,
Я зігрію в холодну зиму.
Не покину ніколи тебе,
Твоє серце під крила візьму.

І нехай вибрав ти дальню путь,
Поряд та, найдорожча тобі.
Та турбує мене твоя суть,
Бо чиню прикрий опір собі.

Не згасає іскра у душі,
Серце - камінь, не так вже горить.
Я лиш бачу тебе уночі.
Ще кохаю, та вже не болить.


Рецензии
Катрін, чудово, зворушливо! Дякую.

Алёна Воронцова   08.01.2018 23:40     Заявить о нарушении
Дякую Вам!!)

Катрин Толстикова   23.02.2018 22:24   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.