Надії не залишилось
Десь щастя загубилось
Поглянеш навкруги –
Все цвіте і навіть луги.
Лише моє серце, як сірий туман
Полинуло в бездну й залишилось там.
Навіщо серце мені,
Коли поруч не ти,
Коли поруч лиш пустота,
Навіщо серце, можна жити й так.
Але з тобою піду на край світу.
Полину у бездну мороку й світло
Засвітить мені крізь тумани й незгоди,
Але доки промінчик надії блукає
Залишусь я у тумані й скорботі.
Навіщо серце навіщо душа,
Без тебе лиш пустота.
Моя пустота і пустеля Сахара,
Зрівняти їх задля забави.
Моя пустота – це ціла безодня,
Батько якої похмурий Тартар,
Сахара – піскове бездоння
Піски якої вічно є там.
Моє серце болить і страждає,
Коли голос чую я твій,
Просто чудово знаю,
Що будеш не мій.
P.S.Ето писалось давно
Серце
© Copyright: Илона Сусло, 2009
Свидетельство о публикации №109022703717
Свидетельство о публикации №109022703717
Рецензии