Про кохання
Тихо, тихо, в ночі в гаї.
Вітерець легенький
Листячко гойдає.
Прикрасилась горобина
Червоним намистом.
На побачення
До дуба зеленого вишла.
Дивується липа
На їхне кохання.
І зітхає тихо
Бо й вона кохає,
Високого ясеня.
Та ясень на липу
Уваги не звертає
Бо давно вже ясень
Берізку кохає.
Місяць з хмари виглядає,
Тай собі дивується.
На ті дива що діються
Серед ночі в гаї.
© Copyright: Татьяна Гребенюк, 2009
Свидетельство о публикации №109022703148
Свидетельство о публикации №109022703148
Рецензии