Отцу, который бросил меня, посвящается...

Послухай, тато, тебе я хочу спитати,
Як тобі, важко, без мене на чужині?
А знаєш, тату, я все лишаю, йду спати,
Так сильно хочу, щоб ти приснився мені!

А мама каже, що в мене татові очі,
Що твої руки, і я сміюся як ти!
Ти знаєш, тату, я так втомився чекати,
І в сні кричати:"Будь - ласка, тату, не йди!"

А знаєш, тату, у мене ровер зламався,
Бо я на ньому літаю як вертоліт
Та завтра, тату, я піду знову кататись,
Мій ровер їде – його вже справив сусід.
 
А знаєш тату, мені за тиждень до школи,
Я вже великий і я піду в перший клас!
Я так ще тату, в житті не плакав ніколи,
Що ти не прийдеш, не порадієш за нас!

Я прошу маму, мені купити Марічку,
А мама плаче, і каже - грошей нема!
Я прошу, тату, позич мені на сестричку,
Бо я одружусь, і мама буде сама!

А знаєш, тату, у мене скоро весілля!
Я знаю точно! В мене народиться син!!!
Я зроблю, тату, таке велике застілля,
І я до смерті буду тішитись ним!

Так знай же, тату, тебе я буду чекати,
Допоки й жити! Знай, що в тебе є син!
Так важко, тату, на світі жити без тата,
Мені так шкода, я не натішився ним!!!

А ти не снишся…