Так що, Тарас
…Григорович,
забив таки
кілок дубовий у стромовину над Дніпром?
Прицвяхував “Шевченка віршем”
весь люд тутешній до пісень,
що пропливали
за зграєю лелек у хмари…
І на солдатчині,
коли вогонь залітних слів
поволі жеврів,
схований в халявці,
один ти вірив,
що ніколи і ніхто
не зможе
зупинити повінь,
скосити вітер,
загасити сонце…
От, як зануриш мову коренем у землю,
вона і проросте…
Як ті дуби…
У Харкові…
В саду Шевченка.
I мовив так Тарас
© Copyright: Ицхак Скородинский, 2009
Свидетельство о публикации №109022602387
Свидетельство о публикации №109022602387
Рецензии
укра1нську мову люблю , а Шевченка н1. Взагал1,антисемит1в ненавиджу ,як людей.Не як творчу натуру.
Макат Нехошет 01.11.2012 19:43 • Заявить о нарушении
Макат Нехошет 01.11.2012 19:43 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.