Трохи суму

В стані глибокої антипатії та апатії,
Враз перестає дивувати все.
Краще б це був стан ейфорії,
коли ніяк не схаменеться серце.
Мимоволі блукають тіні, та ніхто не звертає уваги...
Більш за все їм хотілося стати живими,
та преречені "тінями" лиш на асфальті.
Ходять колом думки, по забутому шляху...
І напевно їм вже не судилось літати.


Рецензии
Алена, спасибо за стихи, очень понравилось!
Только какие-то они все грустные...или очень правдивые...

Татьяна Малинкина   23.02.2009 09:39     Заявить о нарушении
Спасибо! Так получаеться, а вообще я очень люблю жизни и всё, что в ней есть! Даже грусть люблю...она иногда имеет место быть...

Алёна Головина   24.02.2009 03:04   Заявить о нарушении