А я тебе питала...
Шукаєм,поспіщаємо,по колу біжимо.
А що,коли зупиняться незмінні механізми,
І бігуни опиняться у колі егоїзму?
Бо сам-на-сам залишаться,нікому непотрібні,
А іші всі зостануться на іншому десь рівні.
Якщо у нас забрати те,чим володієм нині:
Майно,здобутки,зарплатню,усі прикраси цінні?
Та це-дрібниця.А якщо забудуть усі друзі?
Рідні не буде та колег.Чи будемо ми в тузі?
І хто ж тоді людина без соціальних рис?
Як воїн-одинак іде,тримаючи свій спис...
То все життя-лише для когось?
Щоб міг верхівки досягти?Чомусь?Для чогось...
Хіба потрібно це?Кому?"-тебе питала.
А ти не зрозумів та посміхався-"От пристала!
Навіщо все це говорила?Якеєсь коло,біжимо...
Оце ж дурненька ти!Ну,годі,все!Йдемо!"
А я подумала,схилившись:"А КУДИ ми всі йдемо?..."
Свидетельство о публикации №109022304150
Проснувшись в незнакомом мне жилище,
Похмельем мучаясь, но знания радея,
Спрошу я, словно тот, кто правды ищет:
"Зачем Я?", "Кто Я?" и, конечно, "где Я?".
:)))))))))
Донецкий Вася 04.04.2009 20:50 Заявить о нарушении
К слову я похмелья никогда не знала,ибо не употребляю ни в каких количествах:))Но иногда под влиянием хвилосовской лит-ры начинаешь задумываться:куда,где,кто???...))))
Алёна Губина 04.04.2009 21:01 Заявить о нарушении
Донецкий Вася 04.04.2009 21:02 Заявить о нарушении