Я не Кобзар і не Тичина,
Я не мастак вірші складать.
Але наразі є причина
Слова у рими пов"язать.
І перед вами вибачаюсь,
Що мало радості в віршах.
Я скільки можу-намагаюсь
Перемогти і сум,і страх.
Завжди весела і жартлива,
Завжди охоча заспівать,
Тепер сумна,неговорлива,
Себе не можу я впізнать.
Краса навкруг,хороша днина,
А настрій-в кроці від нудьги.
Мої Росія й Україна
Тепер неначе вороги.
Політики наші,шановні панове,
Одні на Хрещатику,інші в Кремлі
Стосунки загострюють знову і знову.
Чи мало нам сонця?Чи мало землі?
Невже нам бракує небес і повітря?
Чи мало у Чорному морі води?
Невже ми забули минулі століття?
Навіщо шукати нової біди?
І серце б"ється у тривозі,
Живою раною болить.
Та вірю я,що ми у змозі
Цю ворожнечу припинить.
Уральські гори і Карпати
Нехай нас мудрості навчать!
Коли розчохлюють гармати,
То Музам треба не мовчать!
,
Тривога мого серця
© Copyright: Анна Лекомт, 2009
Свидетельство о публикации №109022201990
Свидетельство о публикации №109022201990
Рецензии
Ганна!
Дякую Вам за чудового вірша.
Запрошую Вас на свою сторінку у підбірку віршів на українській мові " А над Хрещатиком зірки "
Завітайте, чекаю.
З теплом і повагою, Геннадій.
Геннадий Сивак 23.05.2009 19:51 • Заявить о нарушении
Дякую Вам за чудового вірша.
Запрошую Вас на свою сторінку у підбірку віршів на українській мові " А над Хрещатиком зірки "
Завітайте, чекаю.
З теплом і повагою, Геннадій.
Геннадий Сивак 23.05.2009 19:51 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.