Весна й любов
Горить примула на столі.
І не від чаю стало жарко,
І не від сонця у вікні.
Вогонь душі, мов іскра з крииці,
Родився з сонячних осонь.
Весна й любов, то дві сестриці,
І цвіт їх перший брат-вогонь.
Свидетельство о публикации №109022106611