Порося та Либiдь
Порося пiшло на травку,
Либiдь паслась там тодi,
Пiдняло рожеве зявку-
Хтiло Либiдь'ю з'iсти.
Либiдь мовчки вiдiйшла,
Гордо дзьобом повела,
А рожеве знову хрюка-
О'чкi злi наве'ло злюка.
Що, летиш у теплий край?-
Знову паця о'чкi вперла,-
Зрадиш двiр наш,- i нехай,-
Залишусь я тут не перва.
А хазяiн влiз в кошару,
Як нап'эться, то лежить,
Порося й Либiдь не пара-
Знаэ вiн, та все мовчить.
Що проходить на подвiр'i,
Бачать люди кожен час,
Що свиня пташинi в пiр'i,
Не пiдходить аж нi в раз.
На тарiлцi лежить сир,
Що з каналу "дир+дир+дир",
Краще це дали б до столу,
Емериту в штанях з дир.
Мораль була б тодi для нас:
Що гусь свинi не був нiколи
Товаришом, чи другом нi на час.
vip2004@front.ru
Порося та Либiдь
© Copyright: Василий Панченко, 2009
Свидетельство о публикации №109022103578
Свидетельство о публикации №109022103578
Рецензии