В яскравім золоті калюжі,
У кожній сонце, мов блешня!
До них, мов рибок не байдужих,
Малят приваблює весна...
Їх рученята й чобіточки,
Води черпали, не дарма.
Розбите сонце на шматочки,
Гуртом підняли разом з дна.
Весняне диво в ополонці,
Наснилось їм в казковім сні.
У кожній рученьці – по сонцю!
У кожнім серці – по весні!
Казковi сни
© Copyright: Пётр Вогнык, 2009
Свидетельство о публикации №109022000501
Свидетельство о публикации №109022000501
Рецензии