У ніч дивлюся непогожу...
Червневий дощик шарудить
і на калюжах пензлем Божим
малює сполохи-круги.
Для чого дощ? І я для чого?..
Для чого ніч оця свята?
Бо на землі - усе від Бога,
і навіть темрява-сльота...
Летять вночі краплини срібні.
В обличя дихає пітьма.
Невже усе це не потрібне:
летить життя, і все - дарма?..
І, ніби в Храмі - Божім домі,
я чую в шерхоті дощу:
"Шляхи Господні невідомі -
хоч як не думай досхочу".
У нiч дивлюся...
© Copyright: Юрий Ош, 2009
Свидетельство о публикации №109021905432
Свидетельство о публикации №109021905432
Рецензии