I знов спiваю...
Прокинувся - щось крає душу.
Які ліричнії пісні,
а сльози боляче так душать...
Іще мелодія звучить,
а в серці сутінно і страшно,
бо за дверима уночі
вмирає мати бідолашна.
. . . . . . . . . . . . . . .
Отак співаю досхочу,
коли у хаті темно й тихо.
Сумую потім до плачу...
Мені акомпанує лихо.
Свидетельство о публикации №109021803099