На березі старої річки
співали безліччю октав
високі вільхи, зелен-свічки,
і спів той серце лоскотав.
Волосся вітерець куйовдив,
немов на струнах награвав.
Звучала пісня Божа мовби,
і душу спокій огортав.
На мить забув негоди й муки,
в житті що випали мені...
Лунали літа теплі звуки...
аж досі чуються у сні.
Спомин
© Copyright: Юрий Ош, 2009
Свидетельство о публикации №109021803038
Свидетельство о публикации №109021803038
Рецензии