Не йде поезія до мене,
вона залишила мене:
життя неначебто скажене
її за обрії жене...
У далечінь летять Пегаси,
та серед них мого нема...
Неначе сонечко погасло,
на душу напливає тьма.
. . . . . . . . . . . . .
Та не пручайся ти, крилатий,
тебе давно вже дома ждуть.
Ну, погуляв і йди до хати,
а потім... рушимо у путь.
Не йде поезiя...
© Copyright: Юрий Ош, 2009
Свидетельство о публикации №109021802790
Свидетельство о публикации №109021802790
Рецензии