Бурмотiй найласкавiших зграй
надтендiтних перлинок буття,
ятел дзвiнкобарвистий,
жужiлевiдламувальник
поетичних ожарин,
то був я, молодесенький,
боже,
та невже то
...я,
аж мiж хмарок летiв на коханнях своїх,
поринаючи серцем в сузір'я
пекельних Стожарiв...
Виринаючи з тих
субкессонних глибин,
нiби чайка гойдався
на хвилях безсоння...
То не я...
То не я...
То примара, примара моя...
Бурмотiй найласкавiших зграй
© Copyright: Ицхак Скородинский, 2009
Свидетельство о публикации №109021802737
Свидетельство о публикации №109021802737
Рецензии