На берег той перепливла,
Навіщо, і сама не знаю,
Легеньким пір’ячком була,
Тепер смітиною літаю.
Чужий, далекий, як туман,
Окутав трав і лілій шерех
Важкий, омріяний лиман.
І все немов у сні далекім,
Луною хлюпотить, тече,
вода, як кров, у руслі терпкім
по серцю ріже і пече.
Змінилось все: самотні стіни,
Холодні ночі, хоч і вдвох,
І дні такі ж, як ті рослини
Сховав в собі чортополох.
Не ті тепер стають розмови,
І очі інші за тобою стежать,
Лиш сни зостались кольорові,
Вони одні, як пута, держать.
Цей берег інший – дім далекий,
Водою, вітром занесло,
Самотнє, зранене лелеки
Та рідне і близьке крило…
Змінилося життя, та суть не в тому,
Воно міняється, як хвиля, щохвилини,
Змінитись може все, та лиш додому
Вертається завжди, де б не була людина.
На берег iнший
© Copyright: Галина Базильчук, 2009
Свидетельство о публикации №109021704249
Свидетельство о публикации №109021704249
Рецензии