І Ви подумали, я горда, бо зуміла
Отак піти, нi слова не сказавши,
Я думала про Вас весь час і тільки,
По вулицях незвіданих блукавши.
І щось мене немовби розірвало,
І тільки вітер тихо шепотів,
Він теж мене хотів любити й цілувати,
Але торкнутися ще й досі не посмів.
і як з цією гордістю тяжкою
Додому йти було так страшно, як по склу,
Зневірена і іншим, і тобою,
вмирала я від гіркого жалю...
Я не змогла сказати, що хотіла,
Слова застрягли в горлі, як сльозами,
І не давали сни мені спокійно спати,
І усмішки зникали поміж нами.
Та ніч була сьогодні, мов остання,
Лиш ясний місяць ворожив на небі,
Мені було так легко, і водночас важко,
Тому що я в ту ніч була одна без тебе.
Без тебе...
© Copyright: Галина Базильчук, 2009
Свидетельство о публикации №109021703123
Свидетельство о публикации №109021703123
Рецензии
Галина, мені дуже сподобились Ваші вірші українською мовою.
Всього Вам найкращого в житті! Дякую за приємне побачення ;))
Приятное Свидание 20.02.2009 18:15 • Заявить о нарушении
Всього Вам найкращого в житті! Дякую за приємне побачення ;))
Приятное Свидание 20.02.2009 18:15 • Заявить о нарушении