Нью-Йорк- факин-сити

будто не вода будто и не прорывалась
не сбивала с ног не стыла на камнях
вброшенный на тротуары
под аритмическую музыку и веселые небеса
я знаю – этот  опыт ничему не учит

придорожная оса пролетит  вдоль окна
в  направлении  на юг
и независимые радиостанции первыми
сообщат о приближении города

а раз погода портится
то ни покоя тебе ни везения
хотя вроде так и должно было произойти

а из-за угла покачиваясь выходит юный трансвестит
в плаще до пят и теплой юбке
стоит у своего подъезда не  может найти ключи дождь течет по лицу
тушь собирается под глазами словно грязь под ногтями
и крупные синие капли катятся по тонким скулам
на его вязаную одежду  и черные ботинки

будто  и вправду не остается  следов
и память будто не вода и не стынет глубоко  внутри тела
любовь к большим городам
будто любовь к деревьям что растут  независимо от тебя
говоришь себе засыпаешь незаметно
и глаза закатываются под веки
как  потерянные игрушки


Из сборника "Балади про війну і відбудову" (2001)

с украинского перевел А.Пустогаров



НЬЮ-ЙОРК - ФАКІН СІТІ

ніби не вода ніби не витікала
не збивала з ніг не холонула на камінні
лише закинутий на хідники під
аритмічну музику і веселі піднебесся
я знаю — годі щось винести із такого досвіду
коли придорожня оса перелітає за вікном у південному
напрямку
і незалежні радіостанції першими сповіщають
про наближення міста

вже тоді як псується погода
ні везіння тобі не буде ні заспокоєння
хоча ніби так мало статись

із-за рогу вибрідає юний трансвестит
в довгому дощовику і теплій спідниці
стоїть перед своїм під'їздом шукає ключі дощ тече обличчям
фарба збивається під очима наче бруд під нігтями
великі сині краплі скочуються на тонкі вилиці
на в'язаний одяг і чорні ботинки


ніби і справді не лишилось слідів
і пам'ять ніби не вода і не холоне глибоко в тілі
любов до великих населених пунктів
ніби любов до дерев що ростуть незалежно від тебе
говориш собі засинаєш непомітно
і очі закочуються під повіки
наче згублені іграшки