Сьогодні в чорній ти хустині...
І від зажури серце мре...
А губи - грона на калині -
красу і траур не бере.
І я твоїм милуюсь станом,
на думці, як життя, простій
ловлю себе безперестанно...
Святий, за гріх мене прости.
Таке багатство пропадає -
жіночі кольори цвітуть.
Душа болить і серце крає,
що роки кольори зітруть.
І хай цю мить панує чорне,
червоне завтра прийде знов,
воно мене і зараз горне,
бентежить ще живую кров.
В чорнiй хустинi...
© Copyright: Юрий Ош, 2009
Свидетельство о публикации №109021605241
Свидетельство о публикации №109021605241
Рецензии